-
1 report
1. n1) доповідь; повідомлення; звітa report on smth. — доповідь (звіт) про щось
weather report — метеорологічне зведення, бюлетень погоди
to present (to submit) a report — подати доповідь (звіт)
2) звістка, повідомлення (у пресі тощо)first-hand report — повідомлення з перших рук, повідомлення очевидця
3) військ. донесення; рапорт; доповідь4) запис судових рішень5) pl збірник судових рішень6) чутка, поговірthe report goes — ходить чутка, кажуть
7) репутація, слава8) табель успішності (тж report card)9) звук вибуху (пострілу)report centre — військ. пункт збирання донесень
2. v1) повідомляти; розповідати; описувати, змальовуватиit is reported from Canada — з Канади повідомляють; б) кажуть
it is reported that we are to have a new teacher — кажуть, що у нас буде новий учитель
2) робити офіційне повідомлення; робити офіційний висновок; доповідати; подавати звіт3) військ. доповідати, повідомляти4) складати звіт; звітувати; давати репортаж5) працювати репортером (кореспондентом)6) передавати почуте7) скаржитися (на когось); висувати обвинуваченняto report smb. to the police — поскаржитися на когось у поліцію
8) висловлювати свою думку (про — on, upon, of)to report well (badly) on smb. — добре (погано) говорити про когось
9) з'являтися, прибувати (кудись — to, для чогось — for)to report to one's unit — військ. з'явитися у свою частину
report out — а) повернути матеріал (проект тощо) з несхвальним відзивом; б) повернути з поправками і доповненнями (про законопроект)
to report progress — а) повідомляти про стан справ; б) припиняти дебати щодо законопроекту; в) відкладати (щось)
* * *I n1) доповідь; повідомлення; звіт ( для преси)progress report — доповідь про досягнуті результати /про хід роботи/; ; кoмп. проміжний звіт
weather report — бюлетень погоди; повідомлення ( у пресі)
first-hand report — повідомлення очевидця; вiйcьк. повідомлення; рапорт; доповідь; запис судових рішень; pl збірник судових рішень ( law reports)
2) поголос, чутки3) репутація, слава5) звук вибуху, пострілуII v1) повідомляти; розповідати; описувати; робити офіційне повідомлення, висновок; доповідати; представляти звіт; вiйcьк. доповідати4) скаржитися ( на кого-небудь); виставляти обвинувачення; (on, upon, of) відзиватисяto report on /upon, of/ smb; smth — відзиватися про кого-небудь, що-небудь
5) з'являтися ( де-небудь), прибувати ( ку-ди-небудь)6) (to) підкорятися; знаходитися в підпорядкуванні або у віданні -
2 on
1. advна, до, далі, уперед1) місцеперебування, рух, напрям — далі, упередgo on! — ідіть далі!, продовжуйте
what is on today? — що йде сьогодні (в кіно, театрі)?
2) дія, робота3) надівання, натягування4) збільшення — на◊ and so on — і так далі
◊ he is a little bit on — він напідпитку
◊ they were on to him at once — вони відразу його розкусили
◊ he is always on to me — він завжди чіпляється до мене
◊ keep your hair on! — спокійно!, не хвилюйтеся!
2. prep — на, по, в, біля, коло, після, під час, у, з приводу, про, за, при, з, від, під, над, до1) місцеперебування — на2) рух по поверхні — по3) спрямованість руху — по, на, у, вto kiss smb. on the lips — поцілувати когось у губи
to pat smb. on the hand — погладити когось по руці
4) розташування поблизу або на межі — на, біля, коло5) частина світу — на6) час — у, в, на9) наявність з собою — у10) предмет розмов — з приводу, про11) умова, причина, підстава — з, за, при, у, в, на, підon that ground... — на тій підставі, що...
to congratulate smb. on smth. — поздоровити когось з чимось
to have smth. on good authority — узнати щось з достовірних джерел
13) спосіб дії, руху — по14) інструмент дії, знаряддя — на15) сфера діяльності, місце роботи — на, в16) перебування в стані — на, у, в, під17) зайнятість чимсь — на, у, зto send smb. on an errand — послати когось з дорученням
18) характер відносин — у, на19) засоби існування — на20) об'єкт дії, ставлення — над, доto work on smth. — працювати над чимсь
to be fair (unfair) on smb. — бути справедливим (несправедливим) до когось
21) надія, розрахунок — на, відto rely (count) on smb., smth. — покладатися (розраховувати) на когось, щось
to depend on smb., smth. — залежати від когось, чогось
22) приблизність, неточністьon account — внаслідок, через
on the one (the other) hand — з одного (іншого) боку
on the instant — відразу, негайно
* * *I a1) ближній, внутрішній2) cпopт. частина поля, на якій стоїть гравець з битою ( крикет)3) ефективний; діючий; який має силу4) обізнаний, знаючий; підходящий; пристойний5) цілком можливий, досяжний; легкийII adv1) указує назнаходження на поверхні чого-нпбудь; рух на поверхню чого-небудьto work on — продовжувати працювати; просування вперед- у просторовому е часовому значенні вперед; наближення до якого-небудь моменту до; віддалення- у просторовому е часовому значенні
4) указує на увімкненість або роботу механізму, приладу, системи- часто передається дієслівними префіксами в-, за-; the light is on світло горить5) указує нанадягання одягу або наявність її на кому-небудь, на натягування чохла в, на; передається дієслівними префіксами; нанесення чого-небудь на поверхню предмета в, на; передається дієслівними префіксами6) указує на напрямок на, доto head on (to) — мop. тримати курс (на)
7) кoм. указує на збільшення вищеand so on, — так далі
on and on — нескінченно, не перестаючи
III prepcome onl — ну, давай!, узяли!, почали!
1) у просторовому значенні вказує назнаходження на чому-небудь або на поверхні чого-небудь на; рух по поверхні по; спрямованість або місце прикладення дії на, в, у, по; місцезнаходження або положення біля або на межі чого-небудь на; в, біля; знаходження на такій-то річці (у географічних назвах) наStratford-on-Avon — Стратфорд-на-Ейвоні; частини світу на
2) у часовому значенні вказує наякий-небудь день, момент часу в, у, на; дату- передається poд. відмінкомon and after the 15th — починаючи з п'ятнадцятого ( числа) включно; частину дня в; передається орудним відмінком; послідовність подій після, по; з герундієм передається дієприслівником
cash on delivery — зі сплатою після доставки; одночасність подій під час; по
3) указує на наявність чого-небудь (при собі, з собою) у4) указує на предмет переговорів, суперечки, тему книги, лекції про, відносно, з ( приводу), на5) указує наумову на, за, при, в, підon the condition that — за умови, що; підставу, причину на, з, із, по, за, в, у; передається орудним відмінком
on account of — внаслідок, через
on suspicion — за підозрою; джерело з, за, по
on hearsay — з чуток; джерело доходу, предмет оподаткування з, із, на
6) указує наспосіб дії- передається прислівником (із субстантивованим прикметником)on a sudden — раптово; спосіб передачі по
on the telephone — по телефону; спосіб пересування в, на; разом з iм. передається прислівником
on horseback — верхи; опору на
7) указує наінструмент, знаряддя на; передається орудним відмінкомto cut one's finger on a knife — порізати палець ножем; паливо на
8) указує насферу діяльності, роботу в якій-небудь установі, у комісії на, в, у; перебування у складі, числі в, уon the programme y — програмі; знаходження в якому-небудь стані, положенні або на перебіг процесу на, в, у, при
on sick-leave — на бюлетені; зайнятість чим-небудь у даний час на, по, в, у, з, із
on business y — справі; у відрядженні
on duty — під час виконання службових обов'язків; на чергуванні; характер відносин в, у, на
9) указує назасоби існування на; передається орудним відмінком; предмети харчування на; передається орудним відмінком10) указує на предмет витрат на11) указує наоб'єкт дії до, на, над, для; передається дaв.; poд. відмінкамиto impose a fine on smb — накласти штраф на кого-небудь; особу або установу, на яку виписаний чек, куплені або замовлені квитки на; особу, яка зазнає неприємностей, відчуває біль
12) уживається післядієслів зі значенням покладатися, ґрунтуватися, впливати на, від; пpикм., дієприкм. мин. часу (у предикативі), указуючи на направленість інтересів на що-небудь, схильність до чого-небудь, рішучість- часто передається орудним відмінком14) указує на приблизність, неточність майже, біля, близько15) icт. указує на перехід у який-небудь стан16) у сполученняхon an /the/ average y — середньому
-
3 tell
In розм.1) розмова; плітка2) розповідь, історіяIIv (past і p.p. told)1) розповідати2) говоритися, розповідатися3) говорити, сказати, повідомлятиto tell the time — сказати, котра година
4) розголошувати, виказувати; видавати5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати6) запевняти; твердитиI am telling you — запевняю вас, повірте мені
7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти8) вирізнятися9) показувати; свідчити10) позначатися, даватися взнакиage begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки
11) веліти, наказувати12) рахувати; підраховувати14) налічувати, нараховуватиtell off — а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось
tell on — набрехати, наклепати
tell over — а) переповідати; б) перелічувати
don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!
to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити
do tell! — амер. от тобі й на!, не може бути!
I'll tell you what — розм. знаєте шо; послухайте мене
you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!
you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!
* * *I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб -
4 tell
I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб -
5 squeal
1. n1) пронизливий крик; вищання; вереск; зойк2) розм. донос2. v1) вищати; пронизливо кричати; волати; верещати2) розм. скаржитися, протестуватиto make smb. squeal — шантажувати когось, вимагати у когось гроші
* * *I [skwiːl] n1) пронизливий лемент, крик, вереск2) cл. доносII [skwkl] v1) пронизливо кричати, волати, верещати; видавати верескливі, різкі звуки2) cл. (on) доносити, бути донощиком3) скаржитися, протестуватиto make smb squeal — шантажувати кого-небудь
-
6 grudge
1. n1) невдоволення; недоброзичливість; заздрістьto cherish (to nurse) a grudge against smb. — мати зуб проти когось; точити зуби на когось
2) причина невдоволення (недоброзичливості)2. v1) шкодувати; неохоче давати (дозволяти)2) плекати недобрі почуття; заздрити3) заст. бурчати; нарікати, бідкатися* * *I nневдоволення; недоброзичливість; заздрість; причина невдоволення, недоброзичливості; образиII v1) шкодувати, жаліти, неохоче давати; неохоче дозволяти2) зазнавати недобрих почуттів; заздрити3) icт. бурчати, скаржитися -
7 inform
v1) повідомляти, сповіщати, інформуватиto inform smb. of smth. — повідомляти когось про щось
herewith I inform you that — дипл. цим повідомляю вас, що
2) доносити, подавати скаргу (against, on)to inform smb. against (on) smb. — поскаржитися комусь на когось
3) сповнювати (почуттями тощо)4) розвивати; формувати (характер)5) обвинувачувати, подавати в суд (на когось — against)* * *[in'fxːm]v1) повідомляти, сповіщати, інформувати2) поінформовувати, доносити; скаржитися3) піднес. наповнювати ( почуттями); надихати -
8 blow
1. n1) подув; подих; порив вітру2) звук духового інструмента3) звук при сяканні4) фонтан кита5) розм. хвастощі; хвастун6) мет. продувка; бесемерування7) відпочинок; перерва, щоб поїсти; перекур8) гульня9) кладка яєць мухами10) цвіт; цвітіння11) розквіт◊ blow job — реактивний літак
2. v (past blew; p.p. blown)1) дути; віяти; повівати; розвіювати; гнати (про вітер); нестися2) грати, сурмити (на духовому інструменті)3) звучати (про сирену, свисток тощо); свистіти; гудіти4) пихкати; пихтіти, важко дихати5) дмухати; студити6) зігрівати (сушити) диханням7) випускати фонтан (про кита)8) видувати (скляні вироби)9) продувати, прочищати (тж blow through, blow out)10) розм. курити, палити11) роздмухувати (вогонь тощо)12) запалювати, розпалювати13) бушувати, вибухати гнівом14) розм. поширювати (чутки тощо)15) розм. обнародувати; проголошувати17) розм. хвастати, хвалитися18) проклинати19) амер., розм. тікати; дременути20) розм. розтринькувати; пригощати21) розм. нудитися23) розм. програти, проґавити24) розм. ліквідувати; знищити25) майстерно робити щось27) перегорати (про запобіжник)28) мет. подавати дуття29) цвісти30) перен. процвітати, розцвітати□ blow about — розкидати, розвіяти; розкуйовдити
□ blow abroad — поширювати (чутки тощо)
□ blow away — зносити, понести
□ blow down — повалити; випускати пару
□ blow in — несподівано з'явитися; зайти мимохідь; вилетіти в трубу; задути (домну)
□ blow off — випустити пару; дати вихід почуттям, розрядитися; скаржитися; спускати (воду з котла)
□ blow on — зрадити, продати (когось)
□ blow out — задувати, гасити (свічку, лампу); ел. перегорати (про пробку); надувати; роздуватися; лопнути (про шину); роздувати (сварку); припинити роботу; видути (домну)
□ blow over — перевернути (вітром); минати, проходити (про грозу, кризу тощо); вилітати з пам'яті
□ blow through — прочищати, продувати (труби, водопровід)
□ blow up — висаджувати в повітря; злітати в повітря (від вибуху); роздувати; руйнувати, розладнувати; надувати (шину); посилюватися (про вітер); викликати (дощ тощо); лаяти; виходити з себе; фот. збільшувати
□ blow upon — здувати цвіт (з дерева); позбавляти новизни (інтересу); розм. дискредитувати; наговорювати, нашіптувати, доносити; розм. розголошувати
◊ to blow a kiss — послати повітряний поцілунок
◊ to blow hopes — розбити надії
◊ to blow sky-high — дуже вилаяти
◊ to blow one's own horn — хвастати
◊ to blow great guns — бушувати (про бурю, вітер)
◊ to blow hot and cold — постійно змінювати свої погляди
◊ blow high, blow low — що б там не трапилося
◊ to blow the gab — проговоритися, видати таємницю
* * *I n1) ударretaliatory blow — удар у відповідь; відплата
to administer /to deal, to deliver, to strike/ a blow — завдавати удару; заподіювати шкоду
2) нещастя, удар долі3) гipн. гірський удар; обвалення покрівліII n1) подув; порив вітру2) звук духового інструмента; звук при сяканні3) фонтан кита4) хвастощі; хвалько5) метал. продувка; бесемерування6) гeoл. вихід рудної жили на денну поверхню7) cл.; вiйcьк. перепочинок8) = blow out II10) cл. кокаїнIII v(blew; blown)1) дути, віяти ( про вітер)3) грати ( на духовому інструменті); дути ( у свисток); видавати звук ( про духовий інструмент); свистіти (про сирену, свисток)5) видувати (скляні вироби, мильні бульбашки е т. д.)6) продувати, прочищати (тж. blow through; blow out); очищати від вмісту ( повітрям або газом)7) підривати (нaпp., динамітом) (тж. blow up, blow down, blow in); вибухати (тж. blow up)8) лопатися (про камеру, покришку); розірватися від внутрішнього тиску9) пихкати; важко дихати; загнати ( коня)10) перегоряти ( про запобіжники); перепалювати (запобіжники; тж. blow out)11) поширювати (новини, чутки; тж. blow about, blow abroad)12) бушувати, вибухати гнівом13) викривати14) хвастати16) cл. іти, тікати17) cл. програти; проґавити18) cл. ліквідувати19) хандрити20) театр. жapг. забути текст, репліку21) cл. майстерно робити що-небудь22) eвф. (p.; p. blowed) лаяти, проклинати23) класти яйця ( про мух)24) випускати фонтан ( про кита)26) заст. розпалювати ( пристрасті)27) aмep.; cл. займатися мінетом, фелаціо28) метал. подавати дуття29) тex. парити (про сальник, фланець) ІІ Б to blow smth to some state доводити що-небудь до якого-небудь стануIV nto blow to pieces — розбити вщент; розірвати на шматки
1) цвіт, цвітіння2) розквітV v(blew; blown)1) цвісти2) розцвітати -
9 rail
1. n1) звич. pl огорожа2) поруччя, перила3) поперечка, перекладка4) рейка5) розм. залізниця; залізнична коліяby rail — залізницею, поїздом
off the rails — а) що зійшов з рейок; б) перен. вибитий з колії, дезорганізований
6) брусок7) вішалка8) pl залізничні акції (тж rail shares)9) орн. лисухаrail junction — залізничний вузол, вузлова станція
rail tongue — зал. перо стрілки
2. v2) прокладати рейки3) перевозити (посилати) залізницею4) їхати на поїзді; подорожувати залізницею5) лаяти, сварити (когось, щось — at, against)6) лаятися, сваритися* * *I [reil] n1) pl огорожа2) поручень, перила; мop. леєр3) поперечка, поперечина4) рейка; залізниця; залізнична колія; рейковий шляхfree on rail — кoм. франко-вагон
rail junction — залізничний вузол, вузлова станція
5) смуга, брусок; рейка; вішалка ( у вигляді закріпленої рейки)6) pl; eк. залізничні акції ( rail shares)II [reil] v1) обносити поруччям, перилами, огорожею; огороджувати (часто rail in, rail off)2) прокладати рейки, колію3) перевозити, посилати, відправляти залізницеюIII [reil] v1) лаятися, сваритися2) (at, against) лаяти, сварити, паплюжити (що-небудь, кого-небудь); скаржитися, ремствуватиIV [reil] n; зоол.лиска, лисуха
См. также в других словарях:
скаржитися — жуся, жишся, недок., на кого – що і без додатка, із сполучним сл. 1) Висловлювати невдоволення чим небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. Скаржитися на долю. Скаржитися на здоров я. 2) Подавати скаргу (у 2 знач.) куди … Український тлумачний словник
жалітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) Висловлювати невдоволення ким , чим небудь; скаржитися. 2) Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому небудь на когось. || розм. Наговорювати кому небудь на когось … Український тлумачний словник
заявляти — я/ю, я/єш, недок., заяви/ти, явлю/, я/виш, док. 1) перех. і неперех. Повідомляти про що небудь, звертатися до кого небудь із викладом якихось відомостей, положень, думок. || Повідомляти про кого , що небудь в адміністративні органи. •• Заявля/ти… … Український тлумачний словник
ябедничати — аю, аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому небудь на когось, обмовляти кого небудь … Український тлумачний словник